(September 24, 1952- May 6, 2012)
Honorable Performing Artist of Ukraine
Past Director
Життєпис
Віра народилась 24 вересня 1952 року. Bиросла у мальовничому сeлі Колиндяни, Чортківського району, що на Тернопільщині i була однією із чотирьох сестер у сім’ї Михайла та Стефанії Боднар. Навчаючись у колиндянській загальноосвітній школі, у досить юному віці, Віра почала свої перші уроки гри на бандурі у дитячій Чортківській Музичній школі. Віра мала особливу привязаність і повагу до свого першого вчителя – Шумиловича Олега Васильовича – його настанови і повчання вона згадуватиме усе своє життя. Пані Віра часто згадувала: “Вперше я почула звуки бандури, коли мені було 5 рочків. До нас в село з концертом приїхала Чортківська капела бандуристів, якою на той час керував мій перший вчитель. Він також виконав соло на бандурі – з того часу ці звуки назавжди запали мені в душу. Відразу ж після концерту я підійшла до Олега Васильовича і попрoсила його навчати мене гри на бандурі. А першою вчителькою співи була моя мама. Відтоді я ніколи не розлучалась з бандурою, та й не можу уявити своє життя без цього інструмента”.
У 1972 році, по закінченні Тернопільського Музичного Училищa ім. С. Крушельницької по класу гри на бандурi, Віра Зелінська почала свою довгу і багату педагогічну діяльність: спочатку у Зборівській муз. школі Тернопільської області, а згодом з 1973 року i в Червоноградській муз. школі Львівської області. Місто Червоноград стане рідним місцем проживання для Віри та її новоутвореної молодої сім’ї – чоловіка Петра Зелінського та першої донечки Надійки – на наступні 23 роки. Усі ці роки роки своєї творчої діяльності п. Віра віддано присвятила педагогічній практиці працюючи викладачем бандури.
Усе своє продуктивне життя, Віра Зелінська виступала і в ролі виконавця: з 1975 року в складі тріо бандуристок “Горлиця”, яке двічі стали лауреатами Міжнародного конкурсу “Золоті Трембіти” (1991-1992). Тріо завжди чарували своїми укр. народними перлинами та пісенною класикою не тільки слухачів в Україні, але й далеко поза її межами. Їх унікальна злагодженність голосів та крилата пісня полeтіли в різні куточки світу: Росію, Польщу, Австрію, Угорщину, Югославію, Аргентину та Канаду. Бандуристки здійснили записи на Львівському та Київському радіо та телебаченні, а також випустили свій диск. Найбільш пам’ятним для тріо був 1993 рік, колu вони взяли участь у Міжнародному Конкурсі бандуристів ім. Г.Хоткевича та побували з концертними виступами в круїзі по Дніпрі “Спадщина-93”, який обєднав українців з цілого світу. Після одного з концертів у м.Торонто, одна з шанувальниць тріo “Горлиця” у газеті “Новий Шлях” написала такі слова: “У мене серце стискалось від щемного болю, коли Віра, Оля і Надя виводили своїми прекрасними голосами:
“Коли збиравсь за море відїжджати,
Шукати щастя й долі на землі.
Немов смерека, на порозі зати
Стояла в горі вистраждана мати
І зводила до неба мозолі…”
По приїзді в Канаду у 1996 році, пані Віра почала свою працю, як викладач бандури при укр. суботній школі ім. Л.Українки, а вже у 2001 році заснувала капелу бандуристів “Золоті Струни”. До останнього дня вона залишалась головним керівником та диригентом капели.
У цьому році, капела бандуристів відсвяткувала свій 10-літній Ювілей. За всі ці роки праці, у школі бандури мали змогу навчатись понад 70 учнів з міста Торонто, Mississauga, Oshawa, Kitchener; близько 300 концертів було дано капелою, дуетами, тріо і солістами капели. Щороку учні капели приймають участь в Українському Муз. Фестивалі та . Багато пто капелу писалось у пресі, а саме у газетах: Новий Шлях, Міст, Гомін України, журналі Бандура та інших українських та американських газетах. Часто виступи юних капелянів транслювались по телебаченню: Світогляд і Контакт. За ці роки школою бандура було огранізовано 10 літніх таборів, записано 3 компакт-диски та відео про роботу школи, відкрито офіційний сайт, а найголовніше – була організована поїздка капели до Польщі і України у 2006 р. Капела відвідала з концертами такі міста: Перемишль, Львів, Тернопіль, Київ і зокрема Шевченкову могилу, Карпати і закінчили свою подорож виступом на Лемківській Ватрі у Польщі.
У серпні 1989 року, отримала звання Заслуженого Працівника Культури України, а у 2009 році – звання Заслуженої Артистки України.
Велика сердечна дяка висловлюється п. Вірі Зелінській за її неоцінимий вклад у розвиток бандури як в Україні, так і тут у Канаді. Сотні дітей особисто на собі відчули її відданість, цілковиту присвяту, любов і терпіння. Багато її студентів позакінчували вищі учбові заклади в Україні: Львівську та Київську консерваторії, інститути і т.д.
Після 2-річної боротьби з раком, 6-го травня, 2012 у вічність відійшла Заслужена Артистка України, засновник та керівник юнацької капели бандуристів “Золоті Струни” Віра Зелінська.
Нехай душа п. Віри спочиває в мирі та Божій опіці.